Через підрив Каховської ГЕС затоплений музей-садиба Остапа Вишні

Через підрив збройними силами росії Каховської ГЕС у зоні затоплення опинився музей-садиба українського письменника Остапа Вишні, що в селі Кринки Олешківського району на Херсонщині.

Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомила глава Державного агентства розвитку туризму Мар'яна Олеськів, пише Читомо.

"Під водою опинився дім-музей Остапа Вишні у селі Кринки, який був одним з туристичних магнітів регіону. Також у зоні затоплення знаходиться Херсонський художній музей імені Олексія Шовкуненка. Може бути затоплено комплекс "Зелені хутори Таврії", заснований на місці старовинних хуторів. Тут знаходився автентичний музей українського народного побуту XV–XX століть, а також знамениті солоні рожеві озера", — розповіла Олеськів.

Вона також повідомила, що наразі повністю або частково затоплені 11 населених пунктів на Правобережжі — Миколаївка, Ольгівка, Львове, Тягинка, Понятівка, Іванівка, Токарівка, Придніпровське, Садове, частково місто Херсон.

Відновлений дім-музей Остапа Вишні відкрили 2020 року.

Будинок, у якому зупинявся для відпочинку письменник у Кринках і де був колись музей, не ремонтували понад два десятиліття, оскільки він був розташований на території, яка нині перебуває у віданні Міністерства оборони, і доступ до нього виявився обмеженим. Тому музей перенесли на іншу ділянку.

Серед експонатів музею — особисті речі й світлини Остапа Вишні.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.