Спецпроект

Хорватія визнала Голодомор геноцидом українського народу

Уряд Хорватії сьогодні підтримав ініціативу парламенту визнати Голодомор геноцидом українського народу.

Про це сказав прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович, пише Nova.

"Ми підтримуємо ініціативу, висунуту партіями в хорватському парламенті", - заявив прем'єр-міністр Андрій Пленкович під час відкритої частини засідання уряду.

Статс-секретар Міністерства закордонних справ Хорватії Зденко Лучич заявив, що запропонованою декларацією парламент Хорватії позначає Голодомор, як насильницький голод, що був навмисно організований комуністичним сталінським режимом в Україні в період 1932-1933 років.

Лучич додав, що це злочин геноциду проти українського народу.

Станом на червень 2023 року, Голодомор офіційно визнали геноцидом українського народу понад 30 країн світу. 13 червня Люксембург визнав Голодомор 1932-1933 років в Україні геноцидом. Відповідну резолюцію ухвалила Палата депутатів. 

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.