В Одесі з'явиться мікрорайон "Видатних українських діячів"

В Одесі перейменовують топоніми, назви яких не актуальні й пов’язані з колоніальним, радянським минулим.

Про це повідомили на офіційному сайті Одеси.

Низку перейменувань погодили на засіданні Історико-топонімічної комісії. Серед нових назв – імена представників Розстріляного відродження.

Один із мікрорайонів отримав назву "Видатних українських діячів", де вулиці перейменують на честь знакових фігур української культури. Так, серед пропозицій – імена представників Розстріляного відродження: Леся Курбаса, Майка Йогансена, Гео Шкурупія та Миколи Куліша. Ареал мікрорайону "Видатних українських діячів" – це приватний сектор Київського району, так звана Чубаївка та Дмитрівка. 

Окрему увагу приділили перейменуванню площ, вулиць та скверів Одеси на честь видатних одеситів та українських діячів, чиє життя було пов'язане з Одесою.

Так, вулицю Вільямса пропонують назвати на честь видатного громадського діяча, мецената та вченого Євгена Чикаленка – уродженця Одеської області, який тривалий час жив та працював в Одесі.

Вулицю Космонавта Комарова – на честь одесита Михайла Комарова – письменника, перекладача та громадського діяча, організатора та  керівника товариства "Просвіта" в Одесі. 

Площі Льва Толстого – пропонують дати ім'я одного із основоположників єврейської літератури – Менделя Мойхер-Сфроїма. Щодо цього проведуть консультації з філологами та єврейською громадою. Скверу Старостіна на Слобідці пропонують дати назву на честь видатного українського композитора Миколи Лисенка. 

Остаточне рішення щодо перейменувань приймають депутати під час сесії Одеської міської ради. 

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"