Літописний Білгород відмоніторили археологи

Протягом п’яти днів було обстежено близько 40 пам’яток і об’єктів археології.

Про це інформує Відділ культури Білогородської сільської ради. 

Командою Групи моніторингу археологічних ландшафтів та Відділу культури Білогородської сільської ради протягом минулого тижня організовано та проведено моніторингову археологічну експедицію (МАЕ). 

Робота була спрямована на огляд пам'яток та об'єктів археології, які розташовуються на території громади, фіксацію їх сучасного стану та документування пошкоджень заподіяних пам'яткам внаслідок збройної агресії з боку рф. 

Моніторингова археологічна експедиція проводилась по всій території громади, зокрема одним із основних осередків при обстеження стала місцевість вздовж русла річки Ірпінь, де знаходиться більшість археологічних пам'яток громади.

Протягом п'яти днів було обстежено близько 40 пам'яток і об'єктів археології. Було виявлено одну нову пам'ятку та поточено межі вже відомих пам'яток.

Окрім цього, при проведенні розвідкових робіт на території пам'ятки археології національного значення "Городищє літописного міста Білгород і могильник", нашою командою зафіксовано значні ушкодження культурного шару пам'ятки.

За участі співробітників відділу культури Білогородської сільської ради, військових з Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, слідчо-оперативної групи Національна поліція України, співробітників Інститут археології НАН України - Institute of Archaeology of the NASU, учасниками МАЕ Група моніторингу археологічних ландшафтів було складено відповідний протокол огляду місця події.

Подальші слідчі дії встановлять розмір шкоди заподіяної державі внаслідок агресії рф.

Всі результати і напрацювання моніторингової групи будуть підсумовані та викладені в звіті інституту археології НАН України.

 

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.