В Англії розкопали озерне поселення середньокам'яної доби

Британські археологи розкопали на північному сході Англії поселення мисливців-збирачів, які населяли територію близько 10,5 тисяч років тому

Про відкриття повідомляє Манчестерський університет на своєму сайті. 

У середньокам'яну добу на території Британії не використовували кераміку чи метал, натомість поширенішим матеріалом були кістки тварин і деревина. Вони погано зберігаються, від чого нова знахідка археологів Університету Честера та Манчестерського університету є ще більш цінною.

Проводячи розкопки у Північному Йоркширі, вчені натрапили на невелике поселення мисливців-збирачів, що існувало там приблизно 10,5 тисяч років тому, якраз після закінчення останнього льодовикового періоду (він закінчився приблизно 11 тисяч років тому). Поселення було розташоване на березі острова в озері, яке з роками заповнювалося осадом і зрештою заховало сліди людей.

Серед численних знахідок були кістки тварин, яких люди вполювали, а також інструменти з кісток, рогів та каменю. Вчені встановили на основі артефактів, що древні люди полювали на таких великих тварин як лосі та олені, але водночас і на менших бобрів та водних птахів.

Після того, як туші тварин обробили, частини їхнього тіла навмисне ховали в болотах на острові. Частина зброї з кісток і рогів мала декорації і її розібрали на частини, перш ніж залишити на березі острова. На думку науковців, це вказує на існування у древніх людей правил щодо утилізації останків та предметів убивства тварин.

Наступні дослідження допоможуть з'ясувати більше про життя цих людей, але вже зараз зрозуміло, що вони не страждали від голоду та не перебували у постійному русі задля пошуків їжі, як це можна було б очікувати після суворого льодовикового періоду. 

 

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.