У Франції встановили ще один пам’ятник Анні Київській

У місті Ле Блан-Мені встановили пам’ятник Анні Київській – дочці князя Київської Русі Ярослава Мудрого і королеві Франції.

Про це йдеться на Офіційному порталі Києва. 

Участь у заході взяв перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.

"Сьогоднішня подія відбувається в рамках здійснення послідовної державної політики та є результатом реалізації проектів, свого часу ініційованих нашим мером, з обміну пам'ятниками видатним національним діячам історії, культури. Тож це не просто жест ввічливості, а свідоцтво шанобливих, щирих відносин між українським і французьким народами, громадами столиці України і департаментом Сен-Сен-Дені, частинкою якого є ваше чудове місто", – зазначив Микола Поворозник.

Він зауважив, що одна з перших історично важливих офіційно зафіксованих згадок про місто Ле Блан-Мені у 1060 році належить саме Анні Київській. 

"Віднині у місті Ле Блан-Мені стоятиме пам'ятник Анні Київській, а місто стане учасником великого міжнародного проєкту – "Шлях Королеви", що розпочався у древньому Києві, коли юна донька Великого князя Київської Русі-України Ярослава Мудрого Анна вирушила до далекої Франції до свого майбутнього августійшого чоловіка Генріха І. Рухалася нинішніми територіями Польщі, Чехії, Австрії, Німеччини, Бельгії, Люксембургу... Усі ці країни є учасниками нашого проекту", – розповів Микола Поворозник.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.