На Полтавщині демонтували погруддя генералу СРСР

У Хоролі на Полтавщині демонтували пам’ятник радянському військовому діячу Івану Третяку

Про це  у своїй сторінці на Facebook повідомив журналіст Олександр Рудоманов.
Іван Третяк (1923–2007) — герой Радянського Союзу, герой соціалістичної праці, обіймав керівні посади в комуністичній партії, командував військами. У 1976–1984 роках — командуючий військами Далекосхідного військового округу, у 1986–1987 роках — заступник міністра оборони СРСР — головний інспектор МО СРСР, у 1987–1991-му — заступник міністра оборони СРСР — головнокомандуючий Військами протиповітряної оборони.
1 вересня 1983 року саме Третяк віддав наказ знищити пасажирський "Боїнг 747" південнокорейської авіакомпанії "Korean Air Lines", який відхилився від курсу. В результаті інциденту загинули 246 пасажирів і 23 члени екіпажу.

Бронзовий бюст у Хоролі Третяка у Хоролі встановили у 1986 році.

Міська влада Хорола малп очистити простір міста від погруддя комуністичному злочинцю ще у 2016 році. Але замість виконання декомунізаційного закону, всупереч позиції Українського інституту національної пам'яті (УІНП) та ветеранських організацій АТО/ООС ввдалася до багаторічного саботажу. 

Відтак, лише після розпорядження Голови Полтавської обласної військової адміністрації Дмитра Луніна  "Про демонтаж пам'ятника –погруддя герою Радянського Союзу, герою соціалістичної праці І.М.Третяку в місті Хорол Полтавської області",  скандальне погруддя таки забрали. Після демонтажу погруддя планують перемістити до місцевого музею.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.