Близько 80% українців цікавляться історією

Близько 80% українців визначають свій рівень зацікавленості історією як доволі чи дуже високий. Понад дві третини (69%) жителів країни почали більше цікавитися історією України за останні 10 років. Стільки ж (69%) відчули зростання інтересу до історії України протягом останнього року

Такі дані оприлюднив КМІС, Київський міжнародний інститут соціології за результатами опитування, яке КМІС провів у січні 2023 року.

Опитування проводилося серед дорослого населення в усіх регіонах, крім тимчасово окупованих територій.

Про інтерес українців до власної історії:

Близько 80% українців визначають свій рівень зацікавленості історією як доволі чи дуже високий.

Понад дві третини (69%) жителів країни почали більше цікавитися історією України за останні 10 років. Стільки ж (69%) відчули зростання інтересу до історії України протягом останнього року.

Найбільш популярним джерелом, з якого черпають знання про історію, є YouTube (53%). Також серед популярних джерел інформації – соціальні мережі (37%), телевізійні передачі (35%) та книги (29%).

У ставленні до більшості історичних постатей, включених до опитування, у жителів України є консенсус.

Більшість позитивно ставиться до тих українських історичних постатей, які були причетні до становлення української нації та держави, натомість – різко негативно сприймає російських/радянських політичних лідерів і діячів.

Найпозитивніше ставлення в українців до Михайла Грушевського (90%), Богдана Хмельницького (89%) та Ярослава Мудрого (87%). Найгірше – до Йосипа Сталіна (90%), Володимира Леніна (86%) та Катерини ІІ (80%).

Про історичні події:

83% українців відзначили відразу три історичні події як найбільш позитивні: повстання Богдана Хмельницького, розпад СРСР та Революцію гідності.

Водночас найбільш негативними в історії України подіями вважають введення радянських військ до Афганістану (92%), Голокост (91%) та Другу світову війну (87%).

Сучасна російсько-українська війна є негативним явищем в українській історії для 81%.

91% українців вважають Голодомор 1932–1933 років геноцидом. А 64% згодні з твердженням, що Україна була колонією Російської імперії.

Більшість (60%) дорослих жителів країни сприймають 24 серпня 1991 року як день, коли Україна відновила втрачені незалежність і державність, третина (32%) – що у цей день Україна вперше здобула незалежність. Також 69% вважають, що Україна є спадкоємицею УНР, а не УРСР.

Про Другу світову війну:

На думку переважної більшості (62%), Україна має відзначати День пам'яті та примирення 8 травня. Відзначення 9 травня Дня перемоги над нацизмом підтримують 22%. Також 62% українців вважають, що необхідно вшановувати всіх, хто загинув чи постраждав у Другій світовій війні. Абсолютна більшість (85%) вважає Радянський Союз відповідальним та співпричетним до розв'язання Другої світової війни.

Водночас 69% українців вважають, що ОУН-УПА вели боротьбу з усіма, хто посягав на незалежність України. В цілому позитивно до діяльності ОУН-УПА ставиться 68%.

83% українців ставляться позитивно до Степана Бандери та 67% – до Романа Шухевича. Водночас до Миколи Ватутіна позитивно ставиться 21%, негативно – 37%, решта не визначилася або не знає про таку постать.

Про історичну пам'ять:

Абсолютна більшість (85%) жителів України вважають державну політику у сфері історичної пам'яті потрібною. Протилежну думку мають 9%.

Перейменування об'єктів, названих на честь радянських або російських діячів, українці сприймають по-різному, хоча у переважній більшості – позитивно.

До перейменування об'єктів, названих на честь радянських діячів, позитивно ставляться 66%, негативно – 31%.

Перейменування об'єктів, названих на честь російських діячів, позитивно сприймають 54%, негативно – 42%.

Нинішня російсько-українська війна мала суттєвий вплив на уявлення людей про власне минуле: понад дві третини (68%) вказали, що війна змінила їхнє ставлення до історії України.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.