АНОНС: Музей Майдану зініціював створення Української коаліції пам’яті

Провідні музеї, меморіали та інші інституції складної історії України об’єднуються для розвитку та взаємопідтримки в подоланні глобальних і національних викликів.

Про це "Історичній правді" повідомили у прес службі Музею.

 

18 травня у Міжнародний день музеїв і День пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу Національний музей Революції Гідності спільно з провідними музеями України, громадськими та дослідницькими ініціативами у комеморативній сфері оголошують про створення Української коаліції пам'яті (Ukrainian Coalition of Memory).

"Проблеми історичної правди і політики пам'яті як ніколи гостро стоять перед Україною в умовах російсько-української війни, у час збереження державної незалежності, утвердження національної ідентичності, боротьби за цивілізаційний вектор розвитку й наше майбутнє.

Тому ми разом із соціально відповідальними інституціями та громадськими ініціативами об'єднуємося, щоб протистояти цим викликам, сприяти критичному переосмисленню нашої історії й усвідомленню травматичного досвіду, ствердженню національної ідентичності, та зрештою консолідації суспільства", – пояснює генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло.

Коаліція об'єднає інституції складної історії та діалогу задля вирішення замовчуваних, заборонених або болісних питань національної пам'яті.


Серед цілей Коаліції:

- розробка стратегії і платформи спільних дій у сфері національної пам'яті,

- розвиток та безпека музейних закладів та суспільних інституцій,

- захист національних інтересів через формування національної політики і культури пам'яті,

- збереження культурної спадщини,

- взаємопідтримка, обмін досвідом,

- формування та промоція місць сумління, пам'яті та складної історії.


Українське об'єднання інституцій пам'яті тісно співпрацюватиме зі світовими партнерами, зокрема Міжнародною радою музеїв (ІКОМ), Платформою європейської пам'яті та сумління, Міжнародною коаліцією місць сумління та пам'яті (США).

"У всьому світі інституції сумління є просторами пам'яті. Це – історичні місця, музеї та меморіальні ініціативи, які запобігають розвіюванню складної історії для забезпечення справедливішого і гуманнішого майбутнього для кожного з нас. Побудова цього майбутнього потребує нелегких проговорювань і готовності долати розбіжності.

Сприяння таким діалогам є життєво важливою роллю, яку можуть відігравати музеї та історичні місця у зміцненні громадянського суспільства. За останнє десятиліття я бачу, як українські музеї стають більш актуальними та партнерськими відносно громад. Я з великою надією вітаю зусилля, що об'єднують віддані своїй справі українські музеї", – вважає представник Міжнародної коаліції місць сумління та пам'яті Лінда Норріс.

На прес-конференції буде озвучено основні виклики у сфері національної пам'яті, зокрема у репрезентації Великого терору, Голодомору, Другої світової війни, Голокосту й інших злочинів окупаційної влади в Україні, а також драматичних подій сучасності, як Революції Гідності та російсько-українська війна.


У заході візьмуть участь:

Лінда Норріс – музейна експертка, керівник програм Міжнародної коаліції місць сумління (США)

Іван Ковальчук – генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні

Анатолій Подольський – директор Українського центру вивчення історії Голокосту

Олеся Стасюк – генеральна директорка Національного музею "Меморіал жертв Голодомору"

Катерина Чуєва – президентка Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв, генеральна директорка Національного музею мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків.

Анна Олійник – директорка Центру досліджень визвольного руху

Ігор Кулик – директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті

Ігор Пошивайло – генеральний директор Національного музею Революції Гідності, член Комітету ІКОМ зі збереження культурної спадщини в надзвичайних умовах.


Час: 18 травня, вівторок, 11:00


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Будинок профспілок, майдан Незалежності, 18/2, Київ, стрім на сайті maidanmuseum.org


Захід буде проходити з дотриманням карантинних вимог

Створення Української коаліції пам'яті зініційовано Національним музеєм Революції Гідності. Він став першим українським членом Міжнародної коаліції місць сумління (International Coalition of Sites of Conscience), яка має понад 200 членів у 55 країнах світу.


Акредитація
за телефонами 0963934566, 0442225014, або на пошту пресслужби Національного музею Революції Гідності press@maidanmuseum.org.


Зважаючи на карантинні вимоги, кількість присутніх – обмежена.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.