АНОНС: У Національному музеї історії України відкривається виставка зброї та спорядження

14 березня 2023 року, в День українського добровольця, в Національному музеї історії України відкриється виставка «През шаблі маєм права!» про історію зброї та військового спорядження на території України від прадавніх часів до сьогодні

Про це повідомили на Facebook-сторінці Національного музею історії України.

Унікальна колекція зброї у музеї почала формуватися ще за часів його заснування на зламі ХІХ та ХХ століть. У зібранні представлено озброєння від палеоліту до сучасності. Виставка показує еволюцію українського озброєння та вплив на неї зброярських традицій сусідніх країн.

Застосування іноземної зброї українським військом є радше традиційним явищем. Адже імпорт зброї був властивим практично для усіх періодів української історії. Козацьке військо було добре знайомим із західноєвропейським, польським, турецьким, московським озброєнням та обладунками.

А за часів українських національно-визвольних змагань ХХ ст. армія УНР, УГА та УПА використовували австро-угорські, російські, німецькі, радянські та інші зразки озброєнь. Це була як зброя союзників, так і трофейна – відвойована у ворогів.

Частина виставки присвячена результатам досліджень поля битви під Кумейками, де у грудні 1637 року зійшлися козацько-селянські війська під проводом Павла Бута та коронна армія Речі Посполитої.

Археологічна експедиція Національного музею історії України під керівництвом Сергія Діденка у 2022 році виявила на місці бою деталі військового спорядження, зразки боєприпасів, монети, ремісничі та господарські знаряддя. Частину цих знахідок можна буде побачити на виставці.

Відкриття виставки у День українського добровольця невипадкове. Адже найбільш важлива для нас складова цього проєкту присвячена нашим колегам-музейникам, які захищають свободу України на фронті або рятують людей на передовій.

Урочисте відкриття виставки "През шаблі маєм права!" відбудеться 14 березня, у вівторок. Початок о 15:00.

Виставка триватиме до кінця року з можливістю продовження.

Телефон для ЗМІ: (093) 835 16 96

Вхід на відкриття виставки вільний.

Виставка в музеї працюватиме щодня, з 10:00 до 18:00, каса музею до 17:00.

Телефон для довідок – (044) 278-48-64.


Адреса музею – вулиця Володимирська, 2.
 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.