Арестович, Бандера і Путін - українська Вікіпедія оприлюднила найпопулярніші статті

Громадська організація «Вікімедіа Україна» проаналізувала статистику відвідувань українського розділу найбільшої онлайн-енциклопедії та виділила 50 найпопулярніших статей року

Громадська організація "Вікімедіа Україна" проаналізувала статистику відвідувань українського розділу найбільшої онлайн-енциклопедії та виділила 50 найпопулярніших статей року.

Найпопулярнішою у 2022 році стала стаття "Російське вторгнення в Україну (2022)", яка отримала 3 715 590 переглядів. На вершину рейтингу також потрапили статті про радника Офісу Президента України Олексія Арестовича,  про Україну та очільника українського націоналістичного руху Степана Бандеру.

 

"Внаслідок російського повномасштабного вторгнення багато речей сталися вперше. Уперше одразу п'ять статей українською мають понад мільйон переглядів — раніше це була максимум одна стаття на рік. Уперше найпопулярнішим історичним діячем року став Степан Бандера, а Тарас Шевченко не потрапив навіть до десятки. І вперше теми війни та сьогодення настільки витіснили "шкільні" чи "освітні": значно більше людей хотіли зрозуміти, хто ж такий Арестович та що накоїла країна-агресорка у Грузії у 2008 році, а "вічно популярні" Леся Українка чи Богдан Хмельницький вперше випали з п'ятдесятки" — коментує рейтинг Микола Козленко, заступник голови Правління ГО "Вікімедіа Україна" та адміністратор української Вікіпедії.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.