«Україна», «Шевченко» і «Київ» стали найпопулярнішими статтями української Wikipedia у 2021 році

Громадська організація «Вікімедіа Україна» назвала найпопулярніші статті українськомовної онлайн-енциклопедії Wikipedia у 2021 році. Перші два місця, як і у 2020 році, займають статті про Україну і Тараса Григоровича Шевченка.

Про це повідомляє The Бабель.

 

До 15 найпопулярніших статей минулого року увійшли:


Україна (1 003 326 переглядів);

Шевченко Тарас Григорович (772 515);

Київ (623 777);

Леся Українка (571 087);

Англійська мова (431 688);

Українська мова (385 842);

Франко Іван Якович (372 660);

Сполучені Штати Америки (364 183);

Друга світова війна (364 084);

Київська Русь (338 542);

Перша світова війна (297 766);

Єлизавета II (293 809);

Список 250 найрейтинговіших фільмів IMDb (292 536);

Велика Британія (290 323);

Львів (279 046).


Найпопулярнішими історичними особистостями в українській Wikipedia були Тарас Шевченко (772 515 переглядів), Леся Українка (571 087), Іван Франко (372 660), Богдан Хмельницький (267 095), Степан Бандера (262 961), Роксолана (222 119), Михайло Грушевський (207 683), Ярослав Мудрий (203 315), Сулейман I Пишний (192 015) і Іван Мазепа (191 068).

Високо в рейтингу піднялася стаття про Степана Бандеру, яка у 2020 році не потрапила до десятки. Вперше до рейтингу увійшли Роксолана і султан Османської імперії Сулейман I.

Найпопулярніші сучасники — Єлизавета II (293 809 переглядів), Ліна Костенко (229 400), Ілон Маск (222 675), Володимир Зеленський (217 505), Андрій Шевченко (186 641), Олександр Усик (173 563), Петро Порошенко (165 756), Кріштіану Роналду (162 152), Сергій Стерненко (158 833) і Morgenshtern (146 250).

Серед поточних подій найбільше читали статті "Війна на сході України", "Список померлих 2021 року", "Вакцина Pfizer-BioNTech проти COVID-19", "Чемпіонат Європи з футболу 2020", "Пісенний конкурс Євробачення 2021", "Талібан", "Біткоїн", "Російсько-українська війна (з 2014)", "Moderna (вакцина)" і "Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (з січня 2021 року) (140 294)".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.