АНОНС: лекція «Що сталося з радянським ІТ? Чипи, комп’ютери та мережі»

 

21 грудня о 18.30 в Київській школі економіки (вул. Миколи Шпака, 3, Київ) відбудеться лекція журналіста, письменника та дослідника новітньої історії України Гліба Гусєва "Що сталося з радянським ІТ? Чипи, комп'ютери та мережі".

Лектор працює над книгою про період, що охоплює 1972–2019 роки, і вважає, що причини сьогоднішніх подій в Україні можна відшукати у радянському минулому.
Під час своїх лекцій автор з різних боків підходить до теми трансформації радянської України в Україну незалежну та, зокрема того, як радянська планова економіка трансформувалася в економіку олігархічну.
На лекції буде розглянуто питання:
- Завдяки чому відбулося одномоментне збагачення тих, кого зараз ми знаємо як олігархат?
- Чому до кінця 1960-х років радянська комп'ютерна індустрія опинилася в глухому куті?
- Та чому усі радянські, в тому числі, українські оригінальні напрацювання зрештою виявилися нікому не потрібними?
Реєстрація на подію офлайн обов'язкова. Лінк для реєстрації: bit.ly/3uLPAce

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.