АНОНС: онлайн-лекція «Епоха мігрантів: від скіфів до слов‘ян»

Стародавні слов’янські племена, славні київські князі, хоробрі запорізькі козаки — про них чули всі. Але що було до них? Хто мандрував широкими степами, коли (страшне!) ще не існувало слова «Україна»?

У суботу 3 грудня о 19:00 відбудеться онлайн-лекція "Епоха мігрантів: від скіфів до слов'ян".

 

Лектор - Євген Синиця, кандидат наук, викладач КНУ ім. Тараса Шевченка, археолог-славіст із стажем більше 20 років та учасник багатьох освітніх і науково-популярних проектів.

Організатор події: Bavovna Help.

Стародавні слов'янські племена, славні київські князі, хоробрі запорізькі козаки — про них чули всі. Але що було до них? Хто мандрував широкими степами, коли (страшне!) ще не існувало слова "Україна"?
На онлайн-лекції "Епоха мігрантів: від скіфів до слов'ян" відбудеться подорож тайм-лайном завдовжки понад тисячу років, аби скласти уявлення про основні процеси та вузлові події, що вивели на історичну сцену слов'ян і підготували грунт для формування Русі.
Лектор розповість про таке:
- Як історики досліджують події, котрі відбувались сотні або навіть тисячі років тому
- Як Велика Скіфія розквітала, занепадала та врешті перетворилася на Ойюм (і на світовій арені з'явилися готи)
- Як постання Римської імперії відгукнулося у Північному Причорномор'ї
- Як клімат впливав на історію та чому потепління спонукало масову міграцію
- Де увесь цей час переховувалисявалися (пра-)слов'яни
- Слов'яни і кочівники: конкуренти чи поплічники
Для отримання доступу до лекції задонатьте будь-яку суму на МОНОбанку 5375 4112 0015 5815 або PayPal (реквізити також на https://bavovna.help/), та надішліть скріншот Bavovna Help. Всі зібрані кошти будуть спрямовані на комплекти зв'язку для розвідгрупи "Буря".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.