Спецпроект

У Брюсселі вшанували пам'ять жертв Голодомору

У Брюсселі віддали шану мільйонам українців, померлих під час Голодомору – штучного голоду, вчиненого радянським тоталітарним режимом у 1932-1933 роках в Україні

Про це у Фейсбуці повідомило Представництво України при ЄС.

 

Увечері 13 листопада представники представництва приєдналися до молитовного вшанування пам'яті невинних жертв організованого Сталіним Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні у Кафедральному соборі святих Михайла і Гудули.

"Упродовж багатьох років правда про жахливий радянський злочин Голодомору замовчувалася. срср всіляко намагався приховати будь-які згадки, документи, записи чи публікації, які могли б підтвердити смерть мільйонів людей в Україні. Сотні сторінок документів досі залишаються під замком в архівах Кремля. Скоріш за все, Росія ніколи не надасть доступ до них, оскільки вони лише підтверджують факт геноциду українського народу", – йдеться в дописі.

Представництво України при ЄС закликало міжнародних партнерів України визнати Голодомор актом геноциду проти українського народу.

"Сьогодні історія повторюється, адже повномасштабна жорстока війна росії проти України є не лише загарбницькою, а й геноцидною кампанією, спрямованою на знищення українців як нації. Ми схиляємо голови перед усіма нашими Захисниками на передовій та вдячні всім, хто стоїть пліч-о-пліч з Україною у нашій боротьбі за незалежність і свободу", – додали у представництві.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.