У Києві відкрилася виставка кримськотатарських старожитностей

У Києві у Скарбниці Національного музею історії України представили культурне надбання кримських татар

Про відкриття виставки "MIRAS. Спадщина" повідомляє Укрінформ.

"Ця виставка не тільки про культуру - вона політична, і відповідає на питання "чий Крим?" - і він не російський точно. Він кримськотатарський, поєднаний історичним зв'язком з Україною", - зазначила керівник Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Марія Томак.

 

Вона додала, що контекст експозиції - локалізація традиційних кримськотатарських старожитностей в скарбниці України - допомагає спростувати імперські та радянські міфи про півострів.

"Виставка висвітлює історію України та роль кримських татар, на противагу міфам, що Крим начебто не був пов'язаний з Україною, - його подарував Хрущов, що кримськотатарський народ — не корінний народ або що це уламок якихось татар, хоча ми розуміємо, що киримли — це народ, сформований на цьому півострові", - сказала вона.

У залах другого поверху Скарбниці презентовано предмети ювелірного мистецтва й побуту XIХ – початку XX століть, вироблені кримськими татарами. Куратори виставки представили традиційні жіночі головні убори - феси, оздоблені золотим рослинним орнаментом і монетами, пряжки до жіночого пояса - к'уашак - баші, а також малюнки й фото з краєвидами півострова, одяг і весільне обрдове приладдя, зокрема, кисет - нішан кисесі.

"Відношення в сім'ї мають бути паритетними, заснованими на духовності та взаємній повазі між подружжям. Якщо українці кажуть про родове дерево, то кримські татари ведуть мову про дерево сім'ї, яка є тут і зараз", - повідомили в ГО "Алєм" та кураторка виставки Есма Аджієва.

Водночас вона підкреслила, що символи, закладені в орнаменті, "притаманні як українцям, так і кримським татарам, бо вони позначають любов і повагу до батьків - це ті сенси, що нас поєднують".

Аджієва повідомила, що виставка планувалася ще з 17 лютого у межах проєкту "Смисли, що об'єднують". За її словами, війна внесла свої корективи, однак, як говорить народна мудрість кримських татар, терпіння - це золото, а дії - його перлини, тож попри вагання експозиція відбулася й триватиме до 30 червня наступного року. Також кураторка наголосила, що реалізувати ідею допомогла Швейцарія, із якою вони співпрацюють з 2016 року. Ця країна стала першою, зі слів Аджієвої, хто підтримав, зокрема, ГО "Алєм", коли вони переїхали з окупованого півострова.

Посол Швейцарії Клод Вільд зазначив, що чутливість до проблеми кримських татар зумовлена трагічною історією цього народу, який саме на території України зміг вільно самовизначитися.

"Це меншина, у якої була трагічна історія, зокрема за Сталіна і сьогодні - з окупацією Криму. Цей народ має право на існування й самовизначення. Місце, де вони змогли проявити себе, - це сучасна Україна. Історія Швейцарії - теж є певним печворком, цілісність, яка складається з різноманітних клаптиків. І тому ми чутливі до такої проблематики. Ми впевнені, що саме різноманітність робить Україну сильною", - пояснив Віль.

Виставка "Miras. Спадщина" відбулася в межах проєкту ГО "Алєм" "Сенси, що об'єднують", який реалізується за підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва. Партнерами проєкту стали Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.