Відкрилася виставка «Лендліз. Перезавантаження»

Національний музей історії України у Другій світовій війні презентував новий виставковий проєкт “Лендліз. Перезавантаження”

Як повідомляє Укрінформ, експозиція присвячена історії мілітарної та економічної співпраці країн антигітлерівської коаліції в роки Другої світової війни та держав вільного світу під час російсько-української війни, що нині триває.

 

"Як ви знаєте, США вдруге відкривають лендліз. Вперше це було для антигітлерівської коаліції, цього разу відкрили для антипутінської коаліції. Тут ви побачите деякі експонати, які ніколи ніхто не бачив, які розповідають про перший етап лендлізу під час Другої світової війни і про події захисту незалежності України тут і зараз", - сказав міністр культури та інформації політики Олександр Ткаченко.

Глава МКІП додав, що Україна дуже вдячна Америці за допомогу, але нині очевидно, що зброї наразі не вистачає. "Тому це ще й нагадування того, що війна досі триває, програма лендлізу потрібна. Як перемогли гітлера, так переможемо й зараз", - зазначив він.

На виставці представлені експонати, надані американськими та українськими інституціями. Один із найновіших – протитанковий ракетний комплекс "Джавелін", який 27 червня знищив ворожий танк. Є й фрагмент понівеченого прапору.

"Я відчув злість, коли побачив таку наругу над прапором", - розповів американський доброволець із позивним "Рейнмен", який знайшов цей прапор та передав у музей.

Він зазначив, що дуже вражений гостинністю та відкритістю українців і не виключає того, що у майбутньому хотів би жити в Україні.

Куратор виставки Андрій Солонець додав, що виставка працюватиме тут близько півтора місяця.

Вхід коштує 30 грн для дорослих та 20 для студентів та школярів.

Виставка демонструє неперервність традицій взаємодопомоги демократичних країн у боротьбі з агресивними диктатурами та спростовує продукований в СРСР та сучасній росії міф про незначний вплив програми лендлізу на здобуття перемоги над нацизмом і мілітаризмом.

Її розміщено в новому експозиційному просторі – відкритій після ремонту Нижній Московській брамі ХVІІІ ст. Печерської фортеці. Художник – Антон Логов.

Професор Дмитро Білий: "Після геноциду на Кавказі залишилося не більше 10% черкеського населення"

У травні 1864 року на Червоній Поляні неподалік від Сочі відбулася остання битва з російськими військами черкеських воїнів, під час якої всі вони загинули. Власне, місцина отримала таку назву, бо вся вона була залита кров'ю. А вже 21 травня 1864 року російські війська влаштували переможний парад. Це означало остаточну поразку черкесів у війні, яку вони вели проти царської росії понад сто років.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.