Музей історії України відкриває виставку прапорів

У Національному музеї історії України у Києві 24 серпня відкриється виставка «Прапори Незалежності»

24 серпня до Дня Незалежності України в Національному музеї історії України відкриється виставка "Прапори Незалежності", де представлена унікальна колекція стягів періоду кінця ХХ–ХХІ ст.

Про це Міністерство культури та інформаційної політики повідомляє у Телеграмі.

На виставці представлено 17 унікальних прапорів, зокрема: стяг, що підняли 1990 року біля Київської адміністрації; синьо-жовтий прапорець 1988 року з київського мітингу, який передав музею дисидент Олесь Шевченко; прапор України, що вперше підняли над Антарктидою 6 лютого 1996 року; фрагменти українського прапора зі зруйнованої окупантами телевежі на горі Карачун біля Слов'янська; прапор із донецького аеропорту з підписами українських захисників; прапор України, який волонтерка Вікторія Кононова врятувала та вивезла з окупованого Луганська; прапорець України, що був на навколоземній орбіті, та ін.

Для загального огляду виставка буде доступною з 24 серпня, з 10:00 до 17:00, щодня, на другому поверсі музею.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.