43% українців позитивно оцінюють діяльність ОУН-УПА

У порівнянні з 2013 роком кількість позитивно налаштованих до УПА українців зросло приблизно удвічі, хоча й не подолало 50-відсотковий поріг

Упродовж 7-13 вересня 2022 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки "Омнібус".

За даними цього опитування, 43% українців позитивно оцінюють діяльність ОУН-УПА, а негативно 8%. У порівнянні з 2013 роком кількість позитивно налаштованих до УПА українців зросло приблизно удвічі, хоча й не подолало 50-відсотковий поріг. Кількість негативних відповідей щодо УПА зменшилась уп'ятеро.

 

В усіх регіонах України більше тих, хто позитивно ставиться до УПА. Щоправда, опитування не охоплює окуповані регіони. Дивно, але знайшлося 5% українськомовних українців, що надали негативні оцінки діяльності УПА. У вибірці недостатньо російськомовних росіян для надійних оцінок, але на рівні тенденції можна говорити про 55% негативних оцінок ОУН та УПА.

Таблиця 1. Як Ви, у цілому, оцінюєте діяльність Організації українських націоналістів - Української повстанської армії (ОУН-УПА) у часи Другої світової війни?

100% у рядку 2013 2022
Позитивно Важко сказати напевно Негативно Не знаю / Відмова Позитивно Важко сказати напевно Негативно Не знаю / Відмова
Регіон, де проживали до 24 лютого 2022 року                
Захід 47 27 21 5 57 32 4 7
Центр 19 32 40 10 43 37 6 14
Південь 7 22 54 17 37 40 11 12
Схід 9 19 66 6 27 43 16 15
Вік                
18-29 років 28 26 34 12 43 46 4 7
30-39 років 20 26 42 12 42 44 4 10
40-49 років 22 28 41 8 49 33 6 12
50-59 років 22 26 46 6 45 35 11 10
60-69 років 20 29 41 10 45 28 10 16
70+ років 16 25 50 10 29 36 16 18
Лінгво-етнічні категорії                
Українськомовні українці 34 28 30 8 52 33 5 11
Двомовні українці 16 30 44 10 34 47 6 12
Російськомовні українці 12 23 51 14 36 41 11 13
Російськомовні росіяни* 4 21 66 8 6 26 55 13

*  У вибірці 2022 року з 1025 респондентів лише 22 належать до цієї категорії. Тому дані наведені індикативно для розуміння загальних тенденцій.



Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.