У Греції затримали українця, засудженого в Литві за воєнні злочини 1991 року

У Греції за запитом Литви під час перетину кордону затримали громадянина України Олександра Радкевича, заочно засудженого литовським судом у справі про події 1991 року

Як повідомляє "Європейська правда", про це у Facebook написала правозахисниця, координаторка у Медійній ініціативі за права людини Ольга Решетилова.

"14 вересня під час перетину кордону у Греції був затриманий громадянин України, ветеран АТО Олександр Радкевич.  Як виявилося згодом, його затримали за запитом Литви, де Олександр був заочно засуджений за так званою справою 13 січня" - написала вона.

За словами правозахисниці, 20 жовтня міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс підтвердив, що Литва видала європейський ордер на арешт Радкевича і тепер просить Грецію видати громадянина України їй для відбування покарання.

 

13 січня 1991 року радянська влада намагалася силою повалити законну владу в Литві, яка 11 березня 1990 року оголосила про незалежність від СРСР.

При захопленні радянськими військовими частинами та спецпідрозділами Вільнюської телевежі і будівлі Литовського радіо і ТБ загинули 14 осіб, більше тисячі беззбройних людей постраждали.

 У березні 2019 року Вільнюський окружний суд засудив 67 осіб за скоєння воєнних злочинів під час сумнозвісних подій у січні 1991 року. Зокрема заочно до 10 років позбавлення засудили колишнього міністра оборони СРСР Дмитрія Язова

"Але серед засуджених виявився і громадянин України Олександр Радкевич, який на початку 1991 року служив у 107 мотострілецькій дивізії Збройних сил СРСР, 11 січня 1991 року був призначений водієм-механіком танку, який знаходився поряд з Будинком друку у Вільнюсі, за який йшла боротьба. Про вирок щодо нього Олександр не знав, хоча добровільно співпрацював зі слідством і був допитаний 2014 року як свідок українською прокуратурою у рамках міжнародної правової допомоги, яку Україна надавала Литві. Згодом Олександр зі свідка перетворився на обвинуваченого" - повідомила Решетилова.

"Радкевича звинувачують у тяжких воєнних злочинах (вбивство, нелюдське поводження, використання заборонених методів ведення війни) фактично лише за те, що він був присутній у Вільнюсі у січні 1991 року як військовий радянської армії. Дії Радкевича не спричинили шкоди будь-якій людини, що чітко видно із самого вироку" - додала вона.

У Литві рішення суду набрало законної сили. Наданий Литвою адвокат Радкевича оскаржував вирок в апеляційному суді, але отримав відмову. Адвокати, залучені Українською Гельсінкською спілкою з прав людини, розглядають можливість звернення до Європейського суду з прав людини.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.