Запущено онлайн-архів усноісторичних та візуальних джерел

"Локальна історія" започаткувала новий проєкт - онлайн-архів усноісторичних та візуальних джерел "Жива історія"

Про це повідомив Віталій Ляска.

 

Онлайн-архів усноісторичних та візуальних джерел "Жива історія" реалізований на перетині гуманітаристики та цифрових технологій у сфері digital humanities. "Живу історію" розроблено на початку 2022 року у співпраці проєкту "Локальна історія", Центру досліджень українсько-польсько-словацького пограниччя та Гуманітарного факультету Українського Католицького університету за сприяння Вічного фонду "Броди-Лев" й Вічного фонду імені Тиміша та Ґеновефи Шевчуків.

На порталі "Жива історія" удоступнено частину із зібраних впродовж кільканадцяти років усноісторичних свідчень та візуальних джерел від початку 1900-х до 2022 року. Онлайн-платформа складається із трьох основних розділів: очевидців, фототеки та мапи, які об'єднані спільною системою багаторівневого пошуку, що дозволяє працювати із базою усіх даних на трьох основних взаємопоєднаних рівнях (географічному, хронологічному та тематичному) як на макро-, так і на мікрорівні.

Репрезентовані на порталі інтерв'ю зі старожилами та візуальні джерела з родинних архівів творять унікальний комплекс об'єктів нематеріальної культурної спадщини. Почути раніше не чутні голоси з минулого і побачити обличчя людей з минулого – це не лише статична фіксація культурної спадщини задля її збереження. Це її переорієнтація на моделювання інклюзивної політики національної пам'яті, формування ідентичності української нації та можливість деколонізувати суспільне мислення та зберегти історичну пам'ять українців.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.