МКІП працює над онлайн-реєстрами пам'яток та музейних цінностей

Міністерство культури та інформаційної політики України працює над онлайн-реєстрами об’єктів архітектурної та археологічної спадщини та музейних цінностей

Про це повідомила заступниця міністра культури та інформаційної політики Анастасія Бондар.

 

"Ми працюємо над онлайн-реєстром, який включатиме в себе перелік усіх об'єктів архітектурної та археологічної спадщини. Минулого року представники обласних державних адміністрацій вже внесли дані про пам'ятки в нашу пілотну базу даних, а сьогодні ми працємо над уточненням геопросторових даних цих об'єктів, фотофіксацією, співпрацюємо з держгеокадастром задля використання ортофотопланів, а також над розробкою онлайн-кабінетів для регіональних уповноважених", - розповіла Бондар.

На сьогодні в електронному вигляді облікову документацію ведуть тільки 10-15% музеїв, що, за її словами, "дуже -дуже мало".

"На сьогодні маємо близько 12 мільйонів музейних цінностей. Найголовніша проблематика полягає в тому, що всі облікові картки цих об'єктів зберігаються в самих музеях тільки в паперовому вигляді. Маємо на меті створити онлан-реєстр, куди музеї зможуть самостійно інтегрувати дані про об'єкти мистецтва, які в них зберігаються, реставруються, перевозяться або були втрачені, на жаль", - додала Бондар.

Бондар також зазначила, що "реалізація цього проєкту дасть можливість усім охочим дізнатися в національній пошуковій системі , що в якому музеї зберігається".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.