Український борщ визнали об’єктом культурної спадщини ЮНЕСКО

Український борщ увійшов до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує термінової охорони

Український борщ увійшов до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує термінової охорони.

 

Відповідне рішення ухвалили 1 липня на 5-му позачерговому засіданні Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини.

"Перемога у війні за борщ – наша!" – повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко у Facebook.

"Культуру приготування українського борщу" до Списку ЮНЕСКО внесли за ініціативою Мінкульту, експертки Марини Соботюк та Євгена Клопотенка. 

У березні 2021 року Мінкульт вніс на розгляд ЮНЕСКО номінаційне досьє щодо українського елементу "Культура приготування українського Борщу", який мали внести до репрезентативного списку.

Це питання мали розглянути у 2023 році, але через війну РФ проти України наша культурна спадщина була під загрозою з боку агресора.

Тому українську номінацію вирішили включити до іншого переліку: списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує термінової охорони.

"Ми із задоволенням будемо ділитися борщем і його рецептами з усіма цивілізованими країнами. Та й з нецивілізованими теж, щоб у них було хоч щось світле, смачне та українське.

Але пам'ятайте та будьте певні – як у війні за борщ, так і в цій війні ми переможемо", – каже Ткаченко.

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.