В Івано-Франківську розкажуть про гастрономічні вподобання Івана Франка

В Івано-Франківську 26 вересня вперше відбудеться екскурсія в межах проєкту «Гастромандрівка слідами українських літераторів». Екскурсантів познайомлять з історичними фактами та гастрономічними вподобаннями письменника Івана Франка.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила голова ГО "Дороги смаку Прикарпаття" та учасник команди гастромандрівок Ірина Фіщук.

 

"Це буде перша гастрономічна екскурсія проєкту "Гастромандрівка слідами українських літераторів", під час якої розкажуть про історичні факти щодо родини Івана Франка і про гастрономічні уподобання письменника", – повідомила Фіщук.

За словами екскурсовода Віталія Качкана, локаціями екскурсії стануть кафе та ресторани Івано-Франківська, де пригощатимуть стравами, які були пов'язані з життям Івана Франка та його родини.

"Іван Франко був дуже добрим кулінаром, а його невістка Ольга (жінка сина письменника Петра Франка – ред.) була відомою кулінаркою того часу. Дружина Івана Франка, Ольга, кожного свята готувала родинний пиріг. Це був м'ясний пиріг, дріжджовий, на якому з тіста викладали букви імені того, в кого було свято. Без такого пирога не обходилось жодне свято в родині письменника", – зауважив Качкан.

Він обіцяє, що під час екскурсії заплановані цікаві розповіді, частування і прогулянка містом.

Наступні тури про гастрономічні вподобання українських літераторів планують провести у Верховині. Там готують екскурсії про гастрономічні вподобання та цікаві факти з життя Лесі Українки, Параски Плитки-Горицвіт, Гната Хоткевича, Станіслава Вінценза, Петра Шекерика-Дониківа.

В Івано-Франківську екскурсія про гастрономічні вподобання Івана Франка відбудеться 26 вересня в межах сезону безкоштовних екскурсій. Із жовтня ця гастрономічна мандрівка діятиме постійно. Карту маршруту та гідів можна дізнатися у сімейній ресторації Мулярових, звідки розпочинатиметься екскурсія.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.