Окупанти прив'язали червоний прапор на половецьку бабу

У місті Ізюм на горі Кременець вандали прив'язали до половецької баби свій так званий "прапор перемоги"

13 травня 2022

Кам'яні половецькі баби на горі Кременець датовані IX-XIII століттям. Вони зображують чоловіків-воїнів і жінок, і не дивлячись на примітивність, дають певне уявлення про фізичному вигляді кочівників, їх одязі, прикрасах і озброєнні.

Половці, які створили більшість цих кам'яних ідолів, використовували їх як ідолів для шанування своїх предків.

Росіяни, окупувавши гору, встановили там свій прапор, який прив'язали підручними засобами до однієї із фігур.

Теми

Дивіться також

Росіяни зруйнували в Україні меморіал своїй армії

Будівля Державного архіву Харківської області зазнала ушкоджень

У Харкові стався вандалізм щодо дошки Шевельову

Одного разу в Вовчанську. Штрихи до біографії Павла Шандрука

"П'ятеро з ломбарду": запустили подкаст про Українську революцію 1917-1921 на Харківщині

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

10 травня 2024 — Олександр Скрипник

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

10 травня 2024 — Антоніна Костик

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

8 травня 2024 — Українсько-Німецька Історична Комісія

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

7 травня 2024 — Віталій Нахманович

Всі тексти «Історичної правди»

10 травня, 13:49

АНОНС: Презентація книги "Омелян Пріцак: повернення до України"

10 травня, 10:23

У Львові оцифрували відеоархів Віктора Неборака

9 травня, 09:45

АНОНС: дискусія "Як Україна змінює Європу"

8 травня, 16:56

Путін затвердив основи держполітики РФ щодо історичного просвітництва

Всі новини