9 травня у Латвії буде днем пам'яті українців, загиблих в результаті агресії РФ

Сейм Латвії підтримав пропозицію призначити 9 травня 2022 року днем пам'яті українців, загиблих в результаті агресивної війни РФ - цивільних мешканців і захисників України

Про це повідомляє телеканал Еспресо.

 

Пропозицію вшанування пам'яті українців підтримав 61 депутат, проти проголосували 18.

Повідомляється також, що окремі опозиційні депутати в дебатах закликали вибрати для цієї мети іншу дату, наприклад 24 лютого, мотивуючи це тим, що призначення жалоби на 9 травня виглядає як спроба приховано заборонити святкування 9 травня і "використовувати трагедію в Україні для внутрішніх політичних цілей".

Схвалений проект передбачає, що в день пам'яті приспустять державні прапори. На резиденції президента, будівлі Кабміну і Сейму розмістять і прапор України. Державні та місцеві органи влади цього дня не зможуть організовувати розважальні заходи та свята - дозвіл на них не даватимуть.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.