Напис “Волинь 1943” зник з жовто-синього постаменту в Кракові

Москва з усіх сил намагається посварити українців та поляків, зокрема, і через історичні травми

В 1991 році у польському місті Краків було демонтовано та продано росіянам пам'ятник маршалу Конєву. Залишився постамент, який стоїть і досі.

З початком нової агресії РФ проти України постамент пофарбовано у кольори українського прапора.

27 квітня на постаменті з'явився провокативний напис "Wołyń 1943".

"Такі вчинки, як поява цього напису, будуть повторюватися, бо Москва хоче за всяку ціну посварити поляків з українцями. Відомо, що Волинь – це травма польської пам'яті, але сьогодні ми пишемо абсолютно нову сторінку у стосунках з українцями, відкладаючи пояснення історичних подій", – коментує Богуслав Сонік, ініціатор пофарбування постаменту у синьо-жовті кольори.

Активіст Павло Галат зазначає: "Цей напис є незаконним графіті на громадській власності. Цим повинна зайнятись поліція".

Утім, провокація не вдалась. Уже за кілька годин напис "Волинь 1943" зник із постаменту, а українські кольори залишились чистими.

 
фото: Ewelina Pytel

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.