У Польщі поскаржились до прокуратури на пісню "Червона калина"

Антиукраїнська спілка у Польщі поскаржилась в прокуратуру на дітей, що співали "Червону калину"

Про це повідомляє сайт Onet.

 

У Будинку культури в Замості відбулась вистава за участю польських та українських дітей, що стали біженцями через агресивні дії РФ в Україні. Учасники вистави заспівали "Червону калину" двома мовами. Виступ був записаний на відео, опублікований на Фейсбуці та Ютуб-каналі.

Запис набрав більше 12 тисяч переглядів.

Це відео було розкритиковане Товариством вшанування поляків, замордованих на Волині. Організація вважає, що "Червона калина" була гімном УПА, а відтак її виконання є "надзвичайно загрозливом провокацією".

Товариство подало заяву до прокуратури Замостя (звідти вона перенаправлена до районної прокуратури у Грубешові) про "можливе вчинення злочину пропаганди бандеризму". У польському законодавсті є відповідні положення, які передбачають за це штрафи або ув'язнення на певний термін.

Відео наразі видалене з Ютуб-каналу та Фейсбук-сторінки Дому культури в Замості.

Також зауважимо, що пісня "Червона калина" зараз є надзвичайно популярною у Польщі. Її виконували зірки під час футбольного матчу Динамо-Легія, кілька днів тому її співали в одному з варшавських костелів на Великодній месі.

 Також є сумнівним твердження, що "Червона калина" належала до офіційних пісень УПА.

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.