Російські агресори убили колишнього в'язня Бухенвальда

У Харкові від російської бомби загинув 96-річний колишній в'язень нацистських концтаборів Борис Романченко

Про це повідомляє Меморіал пам'яті концентраційних таборів Бухенвальд та Дора-Міттельбау. Романченко був одним із звільнених із цих таборів і раніше працював із фондом меморіалу, був віцепрезидентом Міжнародного комітету Бухенвальд-Дора.

"Як ми дізналися від родичів, наш друг Борис Романченко, який пережив концтабори Buchenwald, Peenemünde, Dora і BergenBelsen, загинув минулої п'ятниці внаслідок вибуху бомби у своєму будинку в Charkiw. Ми глибоко стривожені", – сказано в повідомленні Меморіалу.

Російська бомба потрапила у багатоповерховий будинок у Харкові, де він проживав, його квартира згоріла.
Борис Романченко народився 20 січня 1926 року в селі Бондарі Конотопського району на Сумщині. У 1942 році його вивезли на примусові роботи до нацистської Німеччини, за спробу втечі арештований гестапо. Пройшов через ув'язнення у нацистських концтаборах Бухенвальд, Равенсбрюк, Міттельбау та Берген-Бельзен.
 
 
 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.