У Вінниці візуалізували втрачені об’єкти архітектурної спадщини

У Вінниці встановили інформаційні стенди із зображенням п’яти будівель, які колись прикрашали місто та відігравали важливу роль у його житті. Розташовані візуалізації поряд із місцями, де колись стояли ці споруди

Про це повідомляє департамент маркетингу міста та туризму Вінницької міськради у Фейсбуці

 

"У межах проєкту "Вінниця – РЕ:конструкція минулого" була розроблена візуалізація втрачених архітектурних та оборонних пам'яток міста. Це стало можливим завдяки створенню аксонометричних проєкцій (наочні зображення просторових форм методом паралельного проєктування) та відеопрезентацій", – йдеться в повідомленні.

Наразі відтворено п'ять об'єктів: Вінницький замок на Замковій горі (за ілюстрацією 1552 року), оборонні споруди історико-архітектурного комплексу "Вінницькі Мури", фрагмент лінії забудови Миколаївського проспекту (вул. Соборна), будівля "Народного Дому" (пл. Героїв Чорнобиля) та Вознесенський храм на Замості (пл. Перемоги).

Навесні місцями, де розташували стенди з візуалізацією споруд минулого, планують провести екскурсії. Анонси почнуть з'являтися в березні на сторінках Музею Вінниці, культурному порталі VinCulture Code і сторінці департаменту маркетингу міста та туризму у Фейсбуці

Проєкт "Вінниця – РЕ:конструкція минулого" реалізовала ГО "Креативний Простір /  Creative Space" у партнерстві з Музеєм Вінниці та Державним архівом Вінницької області для популяризування культурної спадщини міста та відтворення образів втрачених архітектурних об'єктів.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.