У Вінниці відкрилася виставка раритетних фотоапаратів

У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї у четвер, 28 жовтня, відкрилася виставка раритетних фотоапаратів "А зараз вилетить пташка...", де представлені експонати з доцифрової епохи фотографії.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомила координаторка виставки – завідувачка відділу давньої історії Вінницького обласного краєзнавчого музею Ірина Кошевіцька.

 

"Зараз ми фотографуємо абсолютно все і скрізь без будь-яких зусиль, для цього достатньо натиснути кнопку фотоапарата або доторкнутися до екрана телефона. Але ще зовсім недавно, в "аналогову" епоху, створення світлин було справжнім мистецтвом.

Тому зараз цікаво дізнатися, яким був процес фотографування та виготовлення світлин до появи цифрових технологій. Маючи у фондах музею фотоапарати минулого століття, ми вирішили показати молоді, а старшому поколінню нагадати, як увічнювалася мить у відносно недавньому минулому", – повідомила Кошевіцька.

За її словами, в експозиції представлені понад 30 фотоапаратів ХХ ст. та початку ХХІ ст. Найстарший – це німецький фотоапарат "Фотокор-1" випуску 1930-1940 років. Також представлені різні радянські моделі марок "Зенит", "Мир", "Киев", "Смена" і закордонних фірм Kodak, Polаroid та інші.

Крім того, на виставці можна побачити різноманітну фотографічну техніку та обладнання, які вже вийшли зі вжитку, раритетні фотоплівки і фотопапір, далекомір і експонометри, фотозбільшувач та глянцувач.

Відвідувачі виставки зможуть навчитися азів фотомайстерності за технологіями минулого століття: як заряджати плівку у фотоапарат і проявляти її, як друкувати світлини, зможуть зазирнути в камеру-обскуру, а також зафіксувати візит до музею, відвідавши фотозону.


Виставка представлена в академічній залі музею. Побачити представлені на ній експонати можна буде до 31 січня.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.