АНОНС: прем’єра документальної стрічки про тюрму НКВС у Дрогобичі

Фільм виходить 27 січня на всіх регіональних телеканалах «Суспільного мовлення» та на YouTube

Студія документальних фільмів DocNoteFilms представляє новий проєкт "Тюрма на Стрийській". Він розповідає історію викриття злочинів комуністичного режиму у західноукраїнському місті Дрогобичі, де будівля колишнього повітового суду перетворилася на катівню та місце поховань сотень безвинних жертв. Тизер можна переглянути за посиланням.

На вулиці Стрийській, 3, знаходиться фізико-математичний факультет Дрогобицького Педагогічного Університету – гарна споруда початку ХХ століття. Її збудували як повітовий суд за часів Австро-Угорської імперії, згодом її використовувала як суд Польща. Але все змінилося з початком Другої світової війни та трьома хвилями окупації: радянської, німецької та знову радянської. Комуністичний режим перетворив будівлю на тюрму з катівнею, де були знищені ті, хто підпав під клеймо "ворога народу". А у 1959-му цю споруду віддали університету.

Тривалий час страшна історія будівлі зберігалася лише у переказах місцевих мешканців, і тільки на початку 90-х правда вийшла назовні: були проведені перші дослідження, розкопки та перепоховання жертв.

Ідея створення стрічки належить ініціативній групі дрогобичан – о. Тарасу Гарасимчуку, Миколі Походжаю, Володимиру Пограничному та Олені Куртяк. Це спроба візуалізувати усну історію місця, яку знали і переповідали практично всі жителі Дрогобича та довколишніх сіл, для інших міст та містечок України, та нагадати про наслідки радянського "визволення".

Продюсер стрічки Сергій Малярчук розповідає:

"Для мене, як дрогобичанина, робота над цим фільмом була особливо відповідальною. Адже історію про тюрму на Стрийській знав чи не кожен мешканець міста. Але масштабний злочин, який був скоєний за часів правління совітів у Дрогобичі, так і не був належним чином висвітлений та засуджений суспільством. А не покаране зло продовжувало існувати. 

Неможливо показати всю трагедію у відносно короткому документальному фільмі, але вважаю, що ця робота ще раз приверне увагу істориків, науковців і творчої інтелігенції до цієї історії створення та сприятиме створенню більш масштабних проектів". 

Прем'єра фільму "Тюрма на Стрийській" відбудеться 27 січня о 21:15 на регіональних каналах Суспільного: "UA: Київ"; "UA: Вінниця"; "UA: Волинь"; "UA: Дніпро"; "UA: Донбас"; "UA: Житомир"; "UA: Закарпаття"; "UA: Запоріжжя"; "UA: Карпати"; "UA: Кропивницький"; "UA: Львів"; "UA: Миколаїв"; "UA: Одеса"; "UA: Полтава"; "UA: Рівне"; "UA: Суми"; "UA: Тернопіль"; "UA: Харків"; "UA: Херсон"; "UA: Поділля"; "UA: Черкаси"; "UA: Буковина"; "UA: Чернігів".

Крім того, після телерелізу стрічка з'явиться на YouTube-каналі DocNoteFilms.

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.