Українські й турецькі науковці займуться спростуванням радянсько-російських історичних наративів

Історія України загалом та історія українсько-турецьких відносин, зокрема, довгий період викладалася під впливом радянсько-російських наративів.

Одним з напрямків культурної дипломатії в Туреччині надалі буде робота в архівах, вивчення оригіналів документів, відкриття нових сторінок історичної взаємодії, спростовування існуючих викривлень. Про це в коментарі Укрінформу сказав Надзвичайний та Повноважний Посол України в Туреччині Василь Боднар.

 

"Нещодавно міністри закордонних справ України й Туреччини Дмитро Кулеба і Мевлют Чавушоглу домовилися про створення двосторонньої комісії істориків та науковців, які будуть займатися спільною історією, в т.ч. базуючись на архівах, які є в наших країнах. Потрібно вивчити оригінали документів та відкривати невідомі сторінки нашої спільної історії, спростовувати стереотипи чи викривлення", - сказав Боднар.

Дипломат нагадав про віднайдений раніше у турецьких архівах оригінал Брест-Литовського мирного договору.

"Південний напрямок зовнішньої політики та загалом взаємодія з півднем традиційно була важливою для України, але історія цього виміру поки не до кінця розкрита та описана, тому маємо багато чого вивчати. Туреччина готова до співпраці у цьому напрямку", - наголосив посол.

Він зауважив, що встановлення Президентом України в Україні 28 липня Днем Української державності також свідчить про особливу увагу з боку держави до історії України.

Ще одним важливим напрямком роботи в культурній дипломатії лишатиметься мовне питання, нагадав дипломат.

"Мовний трек став загальнодержавним, і ми зацікавлені у співпраці з Асоціацією турецької мови, зокрема у питанні використання топонімів та правильної їх транслітерації, використання сучасної української мови при перекладі, взаємодії у лінгвістичних питаннях", - сказав Боднар.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.