На Харківщині знайшли неушкоджене поховання у поселенні IX століття

Підземне поховання часів Хозарського каганату знайшли археологи Харківського Національного університету імені В.Н. Каразіна на території села Верхній Салтів

Салтівську археологічну культуру на Харківщині досліджують протягом 121 року. Це перша за останні 15 років не пограбована усипальниця, розповів Суспільному керівник експедиції Валерій Скирда.

 

"Це сімейне поховання. Тут знайшли тіла чотирьох людей: одного чоловіка, двох жінок та дитини. Жили вони у IX столітті. Дивує, що тут збереглися залишки дерева, на ногах чоловіка збереглися залишки шкіряного взуття, що є рідкісною знахідкою. Будемо думати, що реставратори зможуть з ними попрацювати. Знахідки, загалом, однотипні: бісер, бронзові бубонці, ґудзики, монети, які використовувалися як прикраси", — розповідає археолог.

За його словами, всього біля городища виділяють чотири могильники. Там, де знайшли поховання й залишки шкіряного взуття, — третій. З 1900 року науковці дослідили понад тисячу поховань катакомбного типу, але кордони городища досі не встановили.

"Тут було городище з кам'яними мурами, як укріплений пост. Навколо нього було два селища. В укріпленому поселенні жила адміністрація, військові, а у селищах жили звичайні ремісники, люди, які займалися сільським господарством", — розповів Скирда.

Із завершенням експедиції могили закопують. Усі знайдені артефакти передадуть до археологічного музею університету Каразіна, там їх мають відреставрувати й показати на виставці у жовтні.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.