Мін'юст Росії підтримав позов прокуратури щодо ліквідації ПЦ «Меморіал»

Головне управління Міністерства юстиції РФ у Москві підтримало позов російської прокуратури про ліквідацію правозахисного центру «Меморіал».

Про це йдеться у позиції відомства за позовом, з яким ознайомився Інтерфакс.

 

У Мін'юсті повторюють звинувачення російських прокурорів, що "організація здійснювала свою діяльність із неодноразовими порушеннями законодавства РФ, неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності".

Мосміськсуд розпочав підготовку засідання за позовом прокуратури про ліквідацію ПЦ "Меморіал", але відклав його до 29 листопада. У вівторок біля суду зібралася група прихильників правозахисного центру та журналісти. Своєю чергою, у зв'язку із засіданням у Мосміськсуді було посилено заходи безпеки.


Нагадуємо, що два тижні тому Генеральна прокуратура РФ подала позов до Верховного суду щодо ліквідації "Міжнародного Меморіалу".

Організацію "Міжнародний Меморіал" та шість її підрозділів внесено до реєстру "іноземних агентів", який складає Мін'юст РФ. "Меморіал" неодноразово штрафували за відсутність маркування "іноагенту".


Міжнародне історико-просвітницьке, благодійне та правозахисне товариство "Меморіал" ("Міжнародний Меморіал") – одна з найстаріших некомерційних організацій, яка займається дослідженням політичних репресій у СРСР та сучасній Росії.

Її було засновано 1992 року в Москві. Одним із організаторів та першим почесним головою товариства "Меморіал" був академік Андрій Сахаров.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.