МКІП запрошує киян долучитися до опитування щодо майбутнього Гостиного двору

Міністерство культури та інформаційної політики разом із Громадською організацією «Урбанина» запрошують киян та гостей міста долучитися до опитування щодо майбутнього Гостиного двору на Подолі в Києві.

Про це Міністерство культури та інформаційної політики повідомляє у Фейсбуці.

 

"Пропонуємо долучитися до спільного творення майбутнього столиці та заповнити анкету з простими запитаннями", - йдеться в повідомленні.

Результати опитування та напрацювання воркшопів МКІП використає на проєктному семінарі "Гостиний двір: Фокус уваги – візія", щоб розробити покрокову Дорожню карту реставрації та розвитку Гостиного двору в Києві.

Як повідомлялось, за ініціативи міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка розпочався масштабний проєкт відновлення Гостиного двору в Києві. Вперше в Україні історичне місце відреставрують з урахуванням потреб сучасних містян. Йдеться не тільки про ремонт будівлі, але і про нове життя всієї Контрактової площі.


Гостиний двір – пам'ятка архітектури місцевого значення. Будівля зведена у 1809 році. Постановою Кабінету Міністрів № 1380 від 15 серпня 2011 року Гостиний двір було виведено з Державного реєстру пам'яток архітектури. У вересні 2012 року Київрада передала Укрреставрації в оренду земельну ділянку під Гостиним двором для проведення реконструкції цієї будівлі під торговельно-офісний центр із гостьовою стоянкою, що спричинило обурення громади.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.