АНОНС: дискусія "Остання шана захисникові: від трагічної звістки до місця спочинку"

5 жовтня у Музеї Майдану відбудеться дискусія про вшанування захисників України

Наскільки держава підтримує рідних у страшний момент, коли вони чують, що той, кого вони чекають з фронту, повернеться уже в труні? Як добре організований ритуал поховання, щоб сім'я змогла попрощатись із захисником, а не витрачати час на організаційні моменти? Ці моменти зрештою впливають на все їх подальше переживання втрати.

В цій розмові ми хочемо поговорити якраз про те, наскільки добре організований і продуманий цей процес в державі Україна? Який шлях ми пройшли за останні 8 років? І що нам ще слід зробити, щоб підтримати сім'ї загиблих захисників у найтрагічніший момент?

 

Учасники дискусії:*
• Юлія Стрельчук – головна спеціалістка Відділу військово-патріотичного виховання Департаменту соціального забезпечення МОУ, дружина загиблого захисника;
• Михайло Котелевський - полковник, головний спеціаліст відділу репатріаційних заходів та пошукової роботи Управління цивільно-військового співробітництва Генерального штабу Збройних Сил України (СІМІС), гуманітарного проекту Збройних Сил України "ЕВАКУАЦІЯ 200";
• Юрій Ватрич - підполковник, Заступник військового комісара - начальник сектору комплектування Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
• Олександр Терещенко – ветеран, захисник ДАПу, заступник Міністра у справах ветеранів 2018–2021 рр.;
• Людмила Рибченко – заступниця генерального директора Національного музею історії України у Другій світовій війні, кандидатка історичних наук.

Модераторка  – Оксана Іванців, засновниця проекту "Що таке пам'ятати", голова ГО "Arts&Rights".

*у складі спікерів можливі зміни

Аби взяти участь в дискусії, просимо вас пройти коротку реєстрацію.

Сторінка події в мережі Facebook.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.