У Харкові відкрили монумент захисникам України

Відкриття монументу на честь всіх, хто захищав країну, відбулося в Харкові 14 жовтня

Про це повідомляє прес-служба Харківської ОДА.

Момумент знаходиться на Майдані Захисників України.

 

Основний елемент композиції – куб, найміцніша геометрична фігура. Він символізує Україну – цілісну та потужну державу, яка зазнала тяжких втрат. Втрати символізує відсутня частина кубу. Це втрачені життя та тимчасово втрачені території. Але ці частини все ж залишилися поряд та винесені на плац у вигляді 14 металевих стел. Така кількість символізує 2014 рік, коли почалася війна з Росією.

Імен загиблих на монументі немає. Проте на залізних колонах все ж є текст – рядки твору Володимира Сосюри "Любіть Україну", а на самому кубі - напис "Герої не вмирають!".

 

Остаточний вигляд монумента захисникам України затвердили під час громадських слухань, які відбулись у 2018 році в обласному військкоматі. Тоді в обговоренні взяли участь представники військових комісаріатів, учасники АТО (ООС) та бойові офіцери.

 

Будівельні роботи розпочалися в червні цього року. Над ідеєю монументу архітектори та скульптори працювали спільно з представниками громадських організацій, що об'єднують ветеранів АТО й ООС.

Відкрила монумент голова Харківської ОДА Юлія Світлична.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.