У Японії вчені виявили фарбу на прикрасі з епохи палеоліту. ВІДЕО

Учені на півдні Японії виявили штучну червону фарбу на прикрасі, що належить до епохи палеоліту. Знахідка стала найдавнішим подібним артефактом, які колись виявляли на території країни.

Про це повідомив Музей префектури і Художній музей Окінави.

 

За словами вчених, досі використання червоних пігментів було підтверджено на острові Окінава близько 5 500 років тому, але це відкриття свідчить, що історія використання фарб ще давніша і сягає періоду пізнього палеоліту (приблизно 23 тис. років тому).

Прикраса у вигляді видовженої намистини, виготовлена з мушлі молюска, була виявлена під час археологічних розкопок у печері Сакітарі в префектурі Окінава 2013 року.

Проте лише зараз було встановлено, що червоний пігмент у борозенці намистини є штучною фарбою. Аналіз пігменту показав високий вміст заліза, що дозволило дослідникам припустити, що це оксид заліза, матеріал, широко використовуваний після періоду культивування кераміки Дзьомон (14 500 років до Р.Х. — 1000 років після Р.Х.)

"Були зразки кольорових намист, виявлені в Південно-Східній Азії та Австралії. Остання знахідка може привести до розуміння походження людей епохи палеоліту в цих місцях", — заявив куратор музею Сінджі Ямасакі.

Окрім цього, зазначається, що біля Токіо була знайдена ступка і товкач віком близько 35 тисяч років, в яких також були сліди червоного пігменту.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.