Археологи знайшли в Іраку кам’яні барельєфи із зображенням царів

В Іраку, у місті Фаїда група археологів знайшла камʼяні барельєфи, що зображують ассирійських царів, які моляться богам, а також перший у країні промисловий винний завод.

Знахідки зробила група археологів з Департаменту старожитностей міста Дахука разом з італійськими колегами, цитує France 24.

 

Фігури царів вирізали у стінах зрошувального каналу, протяжність якого становить майже 9 кілометрів. Різьблені фігурки — це 12 панелей розміром пʼять метрів завширшки і два метри заввишки із зображенням богів, царів і священних тварин. Вони датуються 721—705 роками до Р.Х.

"В Іраку є й інші місця з наскельними рельєфами, особливо в Курдистані, але жодне з них не є таким величезним і монументальним, як це", — сказав італійський археолог Даніеле Моранді Бонакоссі.

Сам зрошувальний канал вирізали з вапняку для подачі води з пагорбів на поля фермерів, а різьблення зробили, аби нагадувати людям про царя, який наказав його побудувати.

"Це була не тільки релігійна сцена молитви, але й політична, свого роду пропагандистська сцена. Таким чином цар хотів показати людям, які жили в цьому районі, що він був тим, хто створив ці системи для зрошування, тому люди повинні памʼятати про це і залишатися йому вірними", — додав Моранді Бонакоссі.

Також археологи знайшли в археологічній памʼятці Хінніс у провінції Духок гігантські камʼяні басейни, які були вирізані в білій скелі та використовувалися в комерційному виноробстві в кінці VIII або початку VII століття до Р.Х.

"Це був свого роду промисловий винний завод. Ми знайшли 14 установок, які використовувалися для пресування винограду і отримання соку, який потім перероблявся у вино", — сказав Моранді Бонакоссі та наголосив, що це перше подібне відкриття в Іраку.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.