Археологи знайшли у Франції «кельтську столицю» бронзової доби. ФОТО

Археологи знайшли у Франції «втрачену кельтську столицю» бронзової доби із великою кількістю унікальних артефактів: скарби, включаючи екстравагантні прикраси, зброю та частини колісниць.

Про це повідомляє Daily Mail.

 

Це велике городище, яке цілком може бути втраченою кельтською столицею, виявили на північному заході від міста Ліон дослідники з Тулузького університету Жана Жореса.

На території городища площею понад 30 гектарів археологи знайшли 5 скарбів. У них виявлено сотні різних предметів, які, як вказують дослідники, були заховані у 800 році до Р. Х. в рамках певного релігійного ритуалу.

Це дуже багата колекція артефактів за мірками французької археології. Та й загалом це одна з найцінніших та найбагатших археологічних знахідок із бронзової доби в Західній Європі.

 

Ці артефакти можуть допомогти ліпше зрозуміти щоденне життя кельтського суспільства епохи бронзи (ІІІ-І тисячоліття до Р. Х.).

Саме ж це древнє поселення мало подвійний ряд валів та кам'яні стіни висотою в 7 метрів. Ця велика та дуже щільно забудована територія знаходилася на пагорбі.

Вчені зазначають, що розміри розкопаного поселення значно перевищують звичні для тієї епохи показники – в середньому йдеться про 4 гектари для поселення. Тож археологи цілком обґрунтовано припускають, що знайшли населений пункт, який відігравав роль столиці великого територіального утворення.

 

Більше того, у добу бронзи регіон, де знаходиться відкрите поселення, мав значну економічну цінність через судноплавну річку Сіуль та місцеві поклади олова, яке необхідне для виплавки бронзи.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.