На Львівщині нагородили лауреата Міжнародної премії Івана Франка

У Дрогобичі Львівської області відбулась урочиста церемонія нагородження лауреата Міжнародної премії Івана Франка, яким цього року став історик Леонід Тимошенко.

Про це повідомляє Львівська ОДА.

 

"Переможцем цьогорічної премії став Леонід Тимошенко зі своєю монографією "Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (перша третина XVII ст.)".

Це подання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Переможець отримав 200 тисяч гривень призового фонду", - зазначено у повідомлені.

Леонід Тимошенко – кандидат історичних наук, професор, декан історичного факультету Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка, в його доробку чимало праць присвячених письменнику.

Як зазначається, у 2021 році на звання лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка претендували троє номінантів.

Цього року премію, започатковану Міжнародним фондом Івана Франка у 2015 році (створений за ініціативи його онука Роланда) вручали вшосте. Захід присвятили 165-й річниці від дня народження видатного письменника.

За ці роки на здобуття Міжнародної премії Івана Франка претендували 107 науковців та 11 авторських колективів з України, Австрії, Італії, Канади, Великої Британії, Німеччини, США, Фінляндії, Іспанії, Грузії, Ізраїлю, Польщі та Сербії.

Організаторами заходу виступили Міжнародний фонд Івана Франка за підтримки Євросоюзу та Міжнародного фонду "Відродження" в межах грантового компонента проєкту EU4USociety, в партнерстві з Дрогобицькою міською радою, Дрогобицьким державним педагогічним університетом імені Івана Франка та Державним історико-культурним заповідником "Нагуєвичі".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.