Спецпроект

В Амстердамі відкрили національний меморіал жертвам Голокосту

У столиці Нідерландів Амстердамі відкрили перший національний меморіал жертвам Голокосту.

Про це повідомляє NOS.

 

Як зазначається, це проєкт польсько-американського архітектора Даніела Лібескінда, батьки якого пережили Голокост.

Меморіал являє собою лабіринт цегляних стін, які, якщо дивитися зверху, утворюють напис "На спомин". На кожній цеглині викарбуване ім'я єврея, рома чи сінті, яких було депортовано з Нідерландів і знищено у нацистських концтаборах під час Другої світової війни. В одному місці увічнено пам'ять 102 163 жертв.

Вартість проєкту становила 15 млн євро.

У відкритті пам'ятника взяли участь король Нідерландів Віллем-Александер та прем'єр-міністр Марк Рютте.

Будівництво меморіалу тривало кілька років. Місцеві мешканці намагалися запобігти його зведенню, побоюючись напливу відвідувачів і туристів. Місце спорудження меморіалу затвердив суд.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.