Амстердам поверне спадкоємцям картину, продану під час нацистської окупації

Влада Амстердама поверне спадкоємцям єврейського торговця швейними машинками Емануеля Левенштейна картину Василя Кандинського 1909 року, що висить в Стеделійк-музеї.

Про це повідомляє The Art Newspaper.

 

"Після тривалої дискусії. Амстердам поверне єврейській родині картину Кандинського, продану під час нацистської окупації", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що таке рішення скасовує попередню позицію міста відхилити позов спадкоємців. Місто хотіло відмовити спадкоємцям після рекомендації Нідерландського комітету з реституцій, наданої у 2018 році. Минулого року це рішення комітету підтримав суд. Але намір відхилити позов спадкоємців викликав критику нідерландського уряду.

"Ми маємо історію як місто, і разом з нею покладається велика відповідальність за боротьбу з несправедливістю та непоправними стражданнями, завданими єврейському населенню під час Другої світової війни.

Місто виступає за чесну та чітку політику реституції, повертаючи якомога більше награбованого мистецтва законним власникам або спадкоємцям власників", - наголосили мер Амстердама Фемке Хальсема та заступник міського голови Турія Меліані.

Картина Кандинського була продана в жовтні 1940 року, можливо, сином Левенштейна Робертом або його дружиною. Роберт Левенштейн емігрував до Франції у 1939 році, а потім утік до США у 1940 році, рятуючись від нацистів.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.