Митники виявили цінну ікону ХІХ століття

Київські митники не дали вивезти з України рідкісну ікону, яку намагалися переслати до США під виглядом звичайної кухонної дошки

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Київська митниця.

Згідно з декларацією, в міжнародному поштовому відправленні з Дніпропетровщини до американського штату Флорида прямувала вживана кухонна дошка.

Під час митного контролю замість кухонного засобу митники виявили дерев'яну ікону з ознаками старовини. Для митного оформлення посилки свідоцтва на право вивезення цієї цінності надано не було.

Експерти Національного музею історії визначили, що виявлена святиня - ікона "Смоленська Богородиця (Одигітрія)", написана іконописцем лівобережної України, ймовірно, чернігівського осередку в ХІХ столітті. 

 

Ікона має історичну та культурну цінність національного рівня, не рекомендована для вивезення за кордон (лише з метою експонування після проведення реставраційних робіт).

За даним фактом складено протокол про порушення митних правил. Ікону вилучено.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"