У Польщі в посилці з Києва виявлено меч бронзової доби

Артефакт знайшли представники Краєвої податкової адміністрації регіону Підкарпаття.

Про це повідомляє Польське Радіо.

Старовинний меч Бронзової доби
Старовинний меч Бронзової доби

Під час контролю посилок з-за кордону співробітники Краєвої податкової адміністрації в місті Дембиця виявили вісім фрагментів меча бронзової доби. Вони знаходилися у відправленому в Києві пакунку. За оцінкою фахівців, це дуже цінна знахідка.

Як повідомила речниця Краєвої податкової адміністрації в Ряшеві Едита Хабовська, згідно з декларацією відправника, там мали бути елементи оздоблення інтер'єру, яких вартість оцінено в 50 гривень (приблизно 8 злотих). Посилка мала потрапити до одержувача в Чехії.

Проте, під час обшуку польські служби знайшли незвичайні елементи, старанно загорнуті у захисну фольгу, щоб уникнути їх пошкодження. Виявилося, що вони є частиною меча довжиною майже 50 сантиметрів, який має ознаки археологічної пам'ятки.

Представники Воєводського управління охорони пам'яток підтвердили цінність меча-кинджала, який походить з епохи бронзи (2300 – 700 до Р.Х.). За словами фахівців, на його оригінальній оздобленій поверхні є сильні пошкодження, які виникли нещодавно, найімовірніше під час викопування.

Точну вартість предмета встановлять після детальної експертизи в Національному інституті спадщини. Далі справою займатиметься Підкарпатське митно-податкове управління в Перемишлі.


Довідково. 2018 року співробітники Краєвої податкової адміністрації виявили на польсько-українських контрольно-пропускних пунктах у Підкарпатському воєводстві 611 спроб контрабанди предметів, які мають історичну цінність. Серед них – жетони з особистим номером військових, біноклі, шапки, солдатські фляги, медалі, багнети та годинники.

Як повідомила представниця Краєвої податкової адміністрації в Ряшеві Едита Хабовська, привезення до країн Європейського Союзу предметів, що є історичними пам'ятками, відбувається без жодних додаткових документів.

Проте, якщо їх ввозять з країн, котрі не належать до ЄС, такий об'єкт необхідно задекларувати в митному відділенні, щоб він був охоплений відповідною митною процедурою.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.