Найбільше в світі поселення трипільської культури досліджують на Черкащині. ФОТО

Найбільше в світі поселення трипільської культури досліджують археологи поблизу села Легедзине на Черкащині. Керівник робіт Дмитро Черновол розповів, що з-під землі дістали рештки житла та посуду.

Про це повідомляє Суспільне. Черкаси.

 
фото: Суспільне Черкаси - Тетяна Рева

Після реставрації артефакти віддадуть до єдиного в Європі заповідника, присвяченого цій культурі. Розміри розкопок видно з висоти пташиного польоту.

Дмитро Черновол розповів, що на місці розкопок, де нині поле, було найбільше трипільське поселення:

"У всьому світі немає знайдених поселень таких розмірів. Всі ми зосереджені на досліджені цього поселення-гіганта. Можна сказати, що це найкраще дослідження серед багатьох трипільських поселень, які розкопувалися".

 
фото: Суспільне Черкаси - Тетяна Рева

Чи дощ, чи спека – роботи не зупиняють. Знахідки спочатку розчищають пензликом, згодом відшкрібають ножем та фіксують. За словами заступника керівника експедиції Едуарда Овчінникова, цей посуд старший за єгипетські піраміди та на ньому подекуди видніється притаманний трипільцям розпис:

"На знахідках є малюнок, кераміка навіть зберігає форми як колись стояла".

 
фото: Суспільне Черкаси - Тетяна Рева

Як розповів Дмитро Черновол, ці виступи – залишки трипільських жител. Їх, як показав архелогам геомагнітний знімок, мало б бути два, третє не зафіксувала навіть техніка. Однак під час розкопок третє житло знайшли:

"Виявилося, що тут стоїть ще одна споруда, яка відсутня на геомагнітному плані", – розповів пан Дмитро.

 
фото: Суспільне Черкаси - Тетяна Рева

Стіни чудово збереглися, додав чоловік, бо трипільці спалювали житло ритуальним вогнем, коли покидали поселення:

"Ми можемо за цими залишками прочитати їхню архітектуру, внутрішнє облаштування першого та другого поверхів".

На фото нижче показаний, який вигляд мав будинок трипільця шість тисяч років тому. Його відтворили працівники місцевого музею. Тепер це візитівка Легедзиного.

 
фото: Суспільне Черкаси - Тетяна Рева

Як пояснив Владислав Чабанюк, в експозиції – кераміка із розкопів, якій характерний певний розпис:

"Є припущення, що на кубках зображували сакральний зміст, закодовували певну інформацію".

Масштаби трипільського поселення видно на плані, який зображений на фото нижче. Це геомагнітна зйомка.

 
фото: Суспільне Черкаси - Тетяна Рева

Пан Владислав зазначив, що ці поселення можна вивчати роками та нині варто хоча б зберегти:

"Поселення-гіганти, великі гончарні горни найбільші в світі, найраніше в світі. Тут. На цій землі. До нас будуть приїжджати люди з вищими освітами, будуть відкривати очі і казати у нас були найбільші поселення в світі".

Владислав Чабанюк додав, що всі знахідки на цьому місці вони й надалі будуть досліджувати, накопичувати та систематизовувати.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.