На Львівщині відтворили слов’янське житло Х століття

На території історико-культурного заповідника “Давній Пліснеськ”, що у селі Підгірці на Львівщині, відтворили слов'янське житло Х століття.

Про це повідомляє Суспільне.

 

"Упродовж цієї весни-літа ми спільно працювали, щоб ви змогли побачити та відчути дух слов'янського часу на Пліснеську не лише під час археологічних розкопок, але й побачити результати досліджень, відтворені в макеті слов'янського житла Х століття", – зазначили у заповіднику.

Зводити хату почали на початку червня. Зараз у ній живе сім'я реконструкторів Марія та Ярема Іванціви разом зі своїми чотирма дітьми. У родині кажуть, що хочуть відчути побут слов'ян, які жили колись у таких умовах.

У хаті все практично й дуже екологічно, адже її будували з дерева, очерету і глини. Крім того, вона має заглиблення близько на 1 метр і 20 сантиметрів. Таким чином її не провіює вітер.

"Закладалися колоди, вони всі є криві, адже це – підручний матеріал. Складав все, що ти мав, а за колодами забивав глиною і робив гідроізоляцію. По даху кладуться крокви і як варіант – це плетений такий дах. А на нього покладений перев'язаний очерет", – розповів Ярема Іванців.

Всередині хати також є кам'яна піч. Марія та Ярема кажуть, що вона міцна, добре тримає тепло і швидко нагрівається.

У заповіднику зазначили, що реалізований експеримент стане підосновою для зведення "фундаменту" "Пліснеського археологічного скансену". У будівництві житла керувалися дослідженнями, які археологи отримали під час розкопок. Йдеться про розмір житла та матеріал, з якого воно зроблене. Слов'янське житло стане частиною майбутнього музею під відритим небом, аби його могли розглядати відвідувачі заповідника.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"