Спілка археологів звинуватила Мінкульт у зриві майже 200 досліджень

У Спілці археологів заявили, що в Міністерстві культури та інформаційної політики гальмують із видачами дозволів на проведення розкопок.

Про це повідомляє Gazeta.ua

 

"На жаль, і цього року маємо проблему, коли Міністерство культури та інформаційної політики України не видає своєчасно дозволи на проведення археологічних досліджень.

Польовий сезон вже у розпалі, а майже 200 заявок з незрозумілих причин лежать у Міністерстві без відповіді, хоч встановлений 30-денний термін вже минув. Багато з них чекають вже по два-чотири місяці", – йдеться в повідомленні.

У спілці наголосили, що зривається виконання дослідницьких програм за участі міжнародних партнерів, студентських практик, науково-рятівних досліджень у зонах новобудов.

"Члени Спілки вкрай обурені цією ситуацією. Вони регулярно звертаються до керівних органів з проханням захистити їх право на заняття професійною діяльністю. Ми вже зробили перший крок – офіційний запит на інформацію направлено, і він потребує відповіді", – повідомили археологи.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.