Штучний інтелект відновив втрачені частини картини Рембрандта

Штучний інтелект зміг відновити давно втрачені частини картини знаменитого нідерландського художника XVII століття Рембрандта «Нічна варта».

Про це повідомляє BBC.

 
фото: RIJKSMUSEUM/REINIER GERRITSEN

Справа в тім, що ще 300 років тому цю картину обрізали з усіх боків, щоби помістити у новій залі мерії Амстердама.

Тож аби поціновувачі мистецтва знову змогли побачити повну картину, штучний інтелект обробив всю наявну про неї інформацію. Йому надали відсканований оригінал високої роздільної здатності, а також намальовану Геррітом Лунденсом копію "Нічної варти", яка виставляється в Лондонській художній галереї.

І програмі поступово вдалося відновити кольори та деталі, які, імовірно, були використані в оригінальній роботі.

 
фото: RIJKSMUSEUM/REINIER GERRITSEN

"Тепер ми раптом зрозуміли, як Рембрандт – майже як танцювальний керівник чи виконавець – намагається перехопити наш погляд і рухати ним крізь композицію, до її центральної частини, де зображені капітан з лейтенантом", – зазначив керівник відділу живопису та скульптури Державного музею Амстердама Пітер Рулофс.

У підсумку відновлені частини картини надрукували та встановили обабіч оригінальної роботи. Впродовж трьох місяців доповнене полотно можна буде побачити в Державному музеї в Амстердамі. Також вони доступні для перегляду онлайн.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"